Підвищення м’ясної продуктивності свиней та овець на основі інноваційних технологічних та селекційних рішень

Реєстраційний номер НДДКР в УкрІНТЕІ: 0119U001042

Якому      пріоритетному       напряму      науки       і       техніки       відповідає:       раціональне природокористування

Дослідження: прикладне

Джерело фінансування: державний бюджет, загальний фонд державного бюджету

Обсяг фінансування: 100-500 тис. грн. (372,3 тис. грн.)

Рік початку дослідження: 2019 рік

Загальний термін виконання дослідження (за планом): 2019-2021 рр.

Перспектива подальшого виконання у 2022 – 2023 роках: завершене

Рівень дослідження: немає аналогів в Україні

Наявність патенту: 1 патент України

Додаткові дії, що потребує подальше дослідження: розширення спектру досліджень та оновлення матеріально-технічної бази

Участь установи в діючих регіональних цільових та комплексних Програмах:

Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року.

  1. Стійке економічне зростання багатогалузевої економіки. 1.1. Створення нових та модернізація існуючих підприємств реального сектору економіки, розвиток інфраструктури області. 1.1.3. Розвиток сільськогосподарського виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Коротка характеристика, позитивні якості, подальша перспектива застосування.

Свині порід дюрок, п’єтрен, велика біла, українська м’ясна та ландрас відрізняються між собою за частотами генотипів генів MC4R та CTSL. Так, лише у тварин породи ландрас для гена MC4R характерний мономорфний стан – MC4RGG. Для свиней порід велика біла та дюрок властивий високий рівень інбредованості. Так, популяція тварин породи дюрок має дефіцит гетерозигот за обома дослідженими генами (індекс фіксації в обох випадках – 0,433), а популяція великої білої породи має позитивне значення індексу фіксації за геном CTSL.

Нами було відмічено, що майже для половини свиноматок (46%) поява у гнізді хоча б одного мертвонародженого поросяти відбулася вже під час 1-го опоросу. В цілому, цей розподіл добре апроксимується рівнянням експоненційної моделі. Майже 90% проаналізованих свиноматок із 8-ми досліджених опоросів мали хоча б одне мертвонароджене порося у трьох-семи опоросах.

Рівень організованості системи «кількість мертвонароджених поросят» та «частка мертвонароджених поросят» суттєво змінюється серед свиноматок різного віку. При цьому спостерігається вірогідне збільшення оцінок ентропії для обох показників від 1-го до 8-го опоросу.

Детальніше…