Реєстраційний номер НДДКР в УкрІНТЕІ: 0121U109492
Якому пріоритетному напряму науки і техніки відповідає: раціональне природокористування
Дослідження: прикладне
Джерело фінансування: державний бюджет; загальний фонд державного бюджету
Обсяг фінансування: 100 – 500 тис. грн. (360,0 тис. грн.)
Рік початку дослідження: 2021 р.
Загальний термін виконання дослідження (за планом): 2021-2022рр.
Перспектива подальшого виконання у 2022 – 2023 рр.: буде продовжено як прикладне
Рівень дослідження: немає аналогів в Україні
Наявність патенту: 1 патент України.
Додаткові дії, що потребує подальше дослідження: розширення спектру досліджень та оновлення матеріально-технічної бази
Участь установи в діючих регіональних цільових та комплексних Програмах:
Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року.
- Стійке економічне зростання багатогалузевої економіки. 1.1. Створення нових та модернізація існуючих підприємств реального сектору економіки, розвиток інфраструктури області. 1.1.3. Розвиток сільськогосподарського виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.
Коротка характеристика, позитивні якості, подальша перспектива застосування.
Аналіз впливу генотипу телиць ПМП (гомо- чи гетерозиготний) не залежно від підтипу, до якого вона відноситься, свідчить, що лише у двох випадках було виявлено вірогідну різницю. Це стосується впливу локусу BM2113 на живу масу телиць у віці 15 міс. та впливу локусу BM1818 на живу масу телиць у віці 8 міс. Для чотирьох локусів МС-ДНК (BM2113, SPS115, ETH3 та BM1824) було встановлено наявність асоціації між живою масою телиць ПМП та ступенем прояву гетерозиготності. Найбільш суттєвий зв’язок із індивідуальною мірою d2 було відмічено серед тварин висококровного підтипу у відношенні локусу SPS115. У розрізі окремих ознак, в найбільшому ступені зв’язок між мірою d2 було відмічено для живої маси при народженні, при відлученні та у віці 15 міс. В цілому, оцінки індивідуальної гетерозиготності для 10 локусів МС-ДНК та середні мультилокусні оцінки d2 були слабко пов’язані із живою масою телиць південної м’ясної породи.
Жива маси телиць та проміри будови тіла частково впливали на стать приплоду під час 1-ого отелення. Бугайці частіше народжувалися у первісток, які мали більшу живу масу у віці 9-18 місяців та більші лінійні проміри будови тіла, що погоджується із гіпотезою Трайверса- Уїлларда.
Стать приплоду впливала на рівень молочної продуктивності, але вірогідні відмінності було встановлено лише для первісток. Тварини, які отелились теличкою характеризувалися більш високими оцінками надою (як загальним за всю лактацію, так й за 305 діб лактації) у порівнянні із ровесницями, які отелились бугайцями.