Призначення. Для прогнозування ефективність вирощування соняшнику залежно від прийнятої системи обробітку на підприємстві та рівня його механізації з огляду на критерії інтенсивності та глибини.
Технічні характеристики. Модель передбачає застосування ресурсів попередньої оцінки ефективності застосування різноваріантних систем основного обробітку ґрунту по впливу на якість та рівень урожайності соняшнику та ґрунтується на логістичній системі результатів довготривалого стаціонарного дослідження ролі глибини та способу основного обробітку ґрунту з огляду на абіотичні чинники довкілля проведених у різних агроформуваннях Вінниччини. У системі дослідної бази було застосовано систему класичної зяблевої оранки із застосуванням причіпних плугів типу ПЛН-6(7)-35, Застосування глибокого розпушування на глибину 14-16 см із застосуванням класичних варіантів глибокорозпушувачів чизель- культиваторів без обороту пласта типу АГЧ та поверхневого мінімалізованого обробітку із застосуванням дискування на глибину 10-12 см у два сліди (класична дискова борона БДТ -7. Для моделювання застосовуються агрохімічні параметри ґрунтового покриву підприємства та багаторічні тренди гідротермічного режиму території.
Галузь застосування. Сільськогосподарські підприємства різних форм власності, науково-дослідні установи.
Переваги. Гнучка система добору найбільш ефективного варіанту систем основного обробітку ґрунту, яка базується на багатопараметричній системі оцінки та довготривалих польових регіональних дослідженнях.
Техніко-економічний ефект. Застосування оптимальної системи основного обробітку ґрунту дозволяє не лише коригувати рівень затратності самої технології, але і впливає на інтенсивність ростових процесів рослин, поширення та розгалуження кореневої системи і в кінцевому результаті визначає рівень продуктивності посіву та олійність насіння різних гібридів соняшнику. Застосування даних моделювання сприятиме максимальній реалізації генетико-біологічного потенціалу рослин технічних культур та збільшення урожайності на 15-25%, що забезпечить стале виробництво соняшнику та дозволить адаптувати систему його найвищої урожайності до прийнятих у певній місцевості варіантів основного обробітку ґрунту.
Опис. Створено модель оцінки ефективності вирощування високоінтенсивних гібридів соняшнику різних груп стиглості за рахунок залучення до її варіативних параметрів різноглибинних базових варіантів основного обробітку ґрунту (полицева оранка на 25-27 см, безполицеве розпушування на глибину 14-16 см та поверхневого мінімілізованого обробітку за рахунок дискування на глибину 10-12 см). Результативними параметрами такої моделі є рівень загальної продуктивності формування біомаси рослин, їх урожайність за основною продукцією та технологічність отриманої сировини за якісними кондиційними показниками.