Призначення. Спрямувати процес напівкоксування сапропелітового вугілля на отримання у якості цільового продукту первинних смол та горючого газу із використанням напівкоксу попередніх циклів як джерела тепла. Горючий газ використовується на подальших ланках виробництва для фракціонування смоли за паливною схемою.
Технічні характеристики. Тривалість циклу напівкоксування становить 110-130 хв, залежно від фракційного складу та технічних характеристик сапропелітового вугілля, насамперед зольності. Температура в секціях напівкоксування підтримується витратою повітря в секціях спалювання на рівні 500-540 С. Маса завантаження для досягнення мінімального економічного ефекту починається з 5 тон на секцію.
Галузь застосування. Хімічна та нафто-хімічна галузь промисловості (паливна промисловість, вугільна промисловість); споживачі -вуглевидобувні підприємства регіонів, де на поверхню разом із корисною копалиною вилучається сапропелітове вугілля (ДП “Львіввугілля”).
Переваги. Наявні технології перероблення сапропелітового вугілля використовують схеми, запозичені з коксохімічного виробництва, цільовим продуктом яких є кокс. Розроблена технологія спрямована на одержання смол для паливної та хімічної промисловості, вона дозволяє одержувати максимальний вихід горючих газів та смол. З урахуванням м’яких температурних режимів поверхні теплообміну в печі напівкоксування виконуються з металу, що суттєво збільшує ефективність теплопередачі та зменшує тепловтрати. Таким чином технологія характеризується більшою енергоефективністю. Технологія передбачає вилучення сапропелітового вугілля з відвалів (териконів), що спричинює покращання екологічної ситуації в районах вуглевидобутку.
Техніко-економічний ефект. Соціальна та економічна значимість проекту полягає в забезпеченні населення місцевими доступними енергоносіями, що зменшить витрати домогосподарств; створення нових робочих місць, як в районах видобутку та перероблення некондиційної сировини, так і в хімічній промисловості; зменшення техногенного навантаження на територіях, де розміщенні породні відвали.
Опис. Сапропелітове вугілля попередньо готують, подрібнюючи та класифікуючи на фракції 7-15 мм. Батарейна піч розділена на два окремих газових простора, в яких поперемінно проводиться напівкоксування сапропелітового вугілля при температурах в межах 500-540 С, або спалювання напівкоксу з попереднього циклу з примусовою подачею повітря. Смоляний туман та гази напівкоксування надходять у сепаратор, в якому відділяється первинна смола, а газ спрямовується в газгольдер, звідки компресором подається в радіантний нагрівач системи фракціонування смоли за паливною схемою. Гарячі гази спалювання використовуються для підігріву повітря нагнітання. Кінцевою продукцією є фракції смол напівкоксування, як паливо-мастильні матеріали або сировина хімічної промисловості.