Призначення. Технологія дає змогу провести водоочистку для отримання питної води високої якості з високомінералізованої із переробкою одержаних концентратів та виключенням вторинного забруднення довкілля.
Технічні характеристики. Мембрана – ОПМН–П; робочий тиск – 1,5 МПа; коефіцієнт відбору пермеату – з до 90 %. Суміш хлориду амонію з гідроксидом амонію при їх молярному співвідношенні відповідно 1:4 і хлориду магнію при іонному співвідношенні PO43-:NH4+:Mg2+ = 1:1:2, вихідному значенні рН середовища 10,5-11,0 та тривалості перемішування (5-10) хв для осадження фосфатів із отриманих концентратів у вигляді струвіту (вихід фосфат-іонів в осад – 95,1-97,8 %). 66,7-76,0 об.% фракційного складу осаду представлено частинками (2,5-20) мкм.
Галузь застосування. Водопідготовка; обробка води, промислових та побутових стічних вод.
Переваги. Передбачені технологією методи попередньої підготовки високомінералізованої води перед опрісненням дозволить істотно збільшити термін служби мембран, а також провести кондиціонування води без застосування додаткового обладнання та реагентів.
Техніко-економічний ефект. Технологія, що пропонується, дає можливість знизити витрату електроенергії на виробництво води приблизно у два рази по відношенню до одностадійного очищення.
Опис. Технологія передбачає декілька ступенів обробки води. Попередня підготовка стічної води з каламутністю 98,0-176,5 мг/дм3 – послідовне фільтрування крізь пісок із розміром фракції (1-2) мм. Нанофільтрація дозволяє досягти норми ГДК на скид у каналізацію за фосфатами при використанні мембрани ОПМН-П при вихідному вмісті фосфат-іонів до 100 та 130 мг/дм3 при коефіцієнті відбору пермеату відповідно 90 та 70 %. Також технологією передбачено використовувати суміш хлориду амонію з гідроксидом амонію при їх молярному співвідношенні відповідно 1:4 і хлориду магнію при іонному співвідношенні PO43-:NH4+ : Mg2+ = 1:1:2, вихідному значенні рН середовища 10,5-11,0 та тривалості перемішування (5-10) хв для осадження фосфатів із отриманих концентратів у вигляді струвіту – високоякісного комплексного добрива. Технологія базується на впровадженні процесу дефосфатування та знефторення стічних та природних вод, а також максимального зниження вмісту солей жорсткості та інших солей із полізарядними іонами у морській воді до концентрацій фосфат-іонів нижче їх ГДК на скид у каналізацію, фторид- та хлорид- іонів – до ГДК питної води із переробкою одержаних концентратів та виключенням вторинного забруднення навколишнього середовища.