За останні 20 років, і особливо в останнє десятиліття, значні віхи розвитку привели до основних, трансляційних і клінічних досягнень у галузі стовбурових клітин і регенеративної медицини. Відповідно до інформації по звіту Міжнародної аналітичної і консалтингової компанії Global Data [Лондон, 2021], станом на 01.01.2022 р. 40 засобів і методів клітинної і генної терапії дозволено для продажу, включаючи 7 у дерматології, серцево-судинній системі та офтальмології та 6 у захворюваннях опорно-рухового апарату та онкології.
Разом з тим, у світі існує широка потреба на дослідження в цій сфері як в медичній, так і у ветеринарній галузях, і українські науковці є одними із лідерів у даному напрямку.
Мали чудову розмову на цю тему з професором Мазуркевичем Анатолієм Йосиповичем – академіком Національної аграрної академії наук України, доктором ветеринарних наук, Заслуженим діячом науки і техніки України – людиною, яка велику частину свого професійного життя присвятила дослідженню стовбурових клітин та їх позитивному впливу на живий організм.
– Розкажіть, будь ласка, з чого почався Ваш стартап? (Ідея, команда, однодумці, сприятливе середовище. І взагалі – чому Вам це цікаво).
– Ідея використання стовбурових клітин (СК) у ветеринарній клітинній терапії полягає в тому, що стовбурові клітини мають природну здатність, циркулюючи в організмі, самостійно виявляти порушення клітинного складу в ушкоджених тканинах, проникати у виявлений дефект, набувати властивостей тамтешніх клітин, інтенсивно розмножуватись і повністю заповнювати виявлений дефект, відновлюючи в такий спосіб структуру і функцію ушкоджених тканин, органів повноцінними спеціалізованими клітинами. Причому, процеси відновлення (регенерації) тканин відбуваються значно інтенсивніше, ніж за використання засобів традиційної терапії; в більшості випадків достатньо одноразової трансплантації СК для повноцінного відновлення структури і, відповідно, функції ушкодженого (патологічно зміненого) органу.
Дослідження з вивчення властивостей стовбурових клітин тваринного походження розпочались в 2005 році і продовжуються донині у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП). Команда дослідників на факультеті ветеринарної медицини – це молоді ініціативні і сміливі доктори і кандидати наук, а також аспіранти і магістри, відповідно підготовлені для таких досліджень. Крім того, велике значення має стан наявної матеріально-технічної бази.
Через високу дороговизну досліджень багато охочих в інших установах не наважувались братися за цю справу. А ми ризикнули і у нас вийшло. Ми отримали державне фінансування. Початок був неймовірно важким: новий напрямок, нові вимоги та умови. Розпочинали дослідження на переважно орендованому обладнанні, стажувались в різних установах Києва та Харкова, Варшави. Я вдячний всім, хто допомагав нам «стати на ноги», а також моїм молодим колегам за витримку та прекрасну вмотивованість.
Згодом ситуація стабілізувалась. Накопичення досвіду, вражаючі результати досліджень привернули увагу колег не тільки з університету, але й з Національної академії аграрних наук (НААН) України. Наші зусилля були компенсовані сторицею. Наукові публікації, виступи на наукових форумах, по національному телебаченню – все це сприяло поширенню інформації та разом з тим накладало на нас високу відповідальність за дотриманням якості наших досліджень на рівні вимог міжнародних стандартів.
Вже на самому початку фундаментальних (експериментальних) досліджень були отримані переконливі результати з відновлення структури і функції експериментально ушкоджених тканин. Вперше в Україні ми отримали із стовбурових клітин кардіоміоцити – первинні клітини міокарду, які за 45 діб повністю відновлюють структуру і функцію міокарду після експериментально змодельованого інфаркту. Ці та інші результати привернули увагу наукової громадськості, вони висвітлювались по телебаченню, на наукових форумах, лекціях для студентів та слухачів післядипломної освіти.
Подальші дослідження були підтримані ректоратом, Міністерством освіти та науки України (МОН), НААН України. Впродовж останніх років нами отримані позитивні результати у відновленні морф функціонального стану експериментально ушкоджених органів і тканин опорно-рухового апарату (м’язів, сухожилля, суглобових хрящів, кісток), печінки, нирок, серця, легень, підшлункової та щитоподібної залози, ока. Результати досліджень увійшли до понад 180 друкованих праць у вітчизняних та зарубіжних (Scopus) виданнях; також результати відображені у монографіях, науково-методичних рекомендаціях, навчальних посібниках, статтях, протоколах отримання медико-соціальної експертизи та результатах лікування коней, наукових звітах. Результати досліджень захищені більш як 20 вітчизняними патентами; захищено 3 докторські та 9 кандидатських дисертацій.
В НУБіП України розроблений перший і єдиний в Україні комплекс навчально-методичних матеріалів для підготовки магістрів та докторів філософії за напрямком «Клітинні технології у ветеринарній медицині», за якою проходять підготовку магістри-науковці. Створена єдина в Україні навчально-наукова лабораторія «Центр клітинних технологій у ветеринарній медицині», яка забезпечує виконання робіт з отримання стовбурових клітин за вимогами, орієнтованими на Європейські стандарти. В МОН України було відкрито науковий піднапрямок за тематичним напрямом секції «23.6.48. Дослідження біологічних властивостей стовбурових клітин тварин та перспектив їх застосування у ветеринарній медицині».
Нажаль, ситуація в Україні у зв’язку із спалахом коронавірусної інфекції COVID-19 та воєнними діями загальмували наукову діяльність на етапі проведення клінічних випробувань, без яких широке використання стовбурових клітин в клінічній практиці неможливе.
– Чому, на Вашу думку, Ваш проєкт став успішним?
– Проєкт має чудову перспективу. Адже ми торкнулись лише питання використання трансплантованих стовбурових клітин. Натомість фізіологічна роль таких клітин в організмі кожної живої тварини чи людини досліджена мало. Ми маємо лише відомості про роль стовбурових клітин у формуванні зародка і плода, про джерела отримання їх для терапії: відсутня інформація щодо управління кількістю та якістю цих клітин в організмі здорової тварини з метою продовження життя тварини. Нині стовбурові клітини можна отримати із будь-якої дорослої соматичної клітини шляхом її перепрограмування (так звані індуковані PSCs (iPSCs). Ця технологія дозволяє відновити популяцію зниклих організмів, якщо в їхніх рештках збереглись клітини. Це далеко не весь перелік можливостей застосування стовбурових клітин в біології, медицині та ветеринарії. У Сполучених Штатах Америки, європейських країнах, Японії, Китаї повним ходом використовуються стовбурові клітини у розробці сучасних біологічних засобів для успішного лікування людей, хворих на невиліковні хвороби.
– Поділіться, будь ласка, планами на майбутнє щодо Вашого стартапу.
– У випадку вдалого вирішення нашого запиту через 2 роки ми зможемо виробляти необхідну кількість дозованих форм стовбурових клітин для тварин різних видів не тільки для України, а й на експорт. Потрібно лише 2 роки для напрацювання протоколів лікування тварин та для організації виробництва дозованих форм стовбурових клітин.
Ми намагаємось продовжити розпочаті дослідження з метою використання СК з лікувальною метою, отримання генетично безпечного трансплантаційного матеріалу тваринного походження як альтернативного джерела трансплантату для людини.
В Україні відсутній, як такий, ринок клітинних продуктів для лікування тварин. З окремих повідомлень відома вартість стовбурових клітин для лікування людини. Зокрема, відпускна вартість 1 дози (1-5 млн. клітин) в медичній фірмі «Адоніс» (Київ) становить 26,6 тис. грн. Натомість, розрахункова доза таких же клітин, отриманих в лабораторії НУБіП України – біля 15 тис. грн. Потрібно враховувати, що лабораторія працює з обмеженою кількістю клітинного матеріалу. За умови організації серійного виробництва алогенних стовбурових клітин собівартість може знизитись у 4-5 разів. Розрахунки показують, що від реалізації лише 100 доз алогенних мезенхімальних клітин для лікування тварин можна отримати близько 1500 тис. грн. В Україні офіційного ринку реалізації стовбурових клітин для лікування тварин поки що не існує.
– Які галузі у «світі стартапів», на Вашу думку, є сьогодні найбільш затребуваними? У якій сфері найбільше шансів досягти успіху?
– На мою думку, за стартапами – майбутнє. В Україні ми ще лише звикаємо до цієї назви, але темпи поширення стартапів з охопленням все більшої кількості видів діяльності в різних галузях вражають. Для нашого колективу найбільш затребуваний стартап щодо ефективної співпраці бізнесу та науки – в питаннях передачі розробок в галузі ветеринарної медицини, спрямованих на збереження спортивних, племінних, службових та комунікативних тварин, забезпечення їх здоров’я, що є основою економічного розвитку нашого суспільства.
Вважаю, що стартапи – це ринкові відносини. Кращим буде стартап там, де бізнес, наука та освіта знайдуть «спільну мову», де потреби і можливості будуть вмотивовані та врегульовані. Для цього потрібен час і, напевно, нові методичні підходи, щоб суспільство навчилось правильно використовувати всі позитивні сторони стартапів.
– Що б Ви могли порадити українським стартаперам? Що потрібно, аби досягнути успіху? Що, на Вашу думку, потрібно, щоб українські інноватори (науковці, стартапери) мали можливість впроваджувати свої ідеї в Україні?
– З 2019 року наша команда бере участь у конкурсах стартап-проєктів. Досвіду ще не достатньо, щоб зробити зрозумілими для інвесторів наші потреби та можливості. Відчуваємо, що бізнес поки що налаштований «дати, щоб зразу ж взяти». Програми на перспективу наразі не в моді.
Необхідна кропітка праця та зближення позицій інвесторів та розробників, велику роль тут мають зіграти розробники стартапів, засновники бізнес-інкубаторів. Всі зобов’язані навчитись невтомно вдосконалювати українські моделі стартапів. Використати досвід зарубіжних стартапів… Вчитись, вчитись і… вдосконалюватись.