Призначення. Для забезпечення розпізнавання НЗ в умовах змін освітлення, відстані та положення камери відносно НЗ, а також оперативного налаштування на розпізнавання нових типів та складових символів НЗ, що можуть бути виявлені у процесі реалізації та практичного використання..
Технічні характеристики. Середній час оброблення вхідного зображення розмірами 800х600 і 1600х1200 складає відповідно до 20 мсек і 60 мсек. Горизонтальний розмір номерного знаку на зображенні має бути не менший за 65 клітин.
Галузь застосування. Громадська та державна безпека, муніципальне господарство, автотранспортна галузь, інформаційні технології.
Переваги. Використовуються алгоритми розпізнавання, які є порівняно стійкими до змін в зображенні символу, наявності завад, а також до змін зображення символу внаслідок змін положення камери спостереження, нахилу і товщини ліній. На відміну від спеціалізованих систем розпізнавання на основі глибокого навчання технологія дозволяє швидко налаштовувати систему на розпізнавання додаткових форматів НЗ і символів, не потребує великої кількості прикладів для навчання.
Техніко-економічний ефект. Для навчання розпізнавання достатньо мати порівняно невелику кількість прикладів типів НЗ та символів, що використовуються. Це забезпечує можливість оперативного навчання розпізнаванню нових символів і типів НЗ протягом порядку десяти хвилин, що є значно меншим по часу та трудомісткості у порівнянні з іншими технологіями. Під час тестування програмного забезпечення, що реалізує заявлений спосіб, точність розпізнавання НЗ склала 95% правильного розпізнавання НЗ дев’ятнадцяти типів на вибірці зображень, на яких автомобілі сфотографовані за різних відстаней і кутів зйомки об’єктів відносно камери. Розпізнавання виконувалось в реальному часі, кількості еталонів символів, сформованих у результаті навчання, змінювались від одного до чотирьох для різних символів.
Опис. Спосіб заснований на тому, що по-перше, розпізнавання символів на НЗ виконується через пошук їх ключових точок, що допомагає налаштовуватись на оброблення нових типів НЗ з використанням малої кількості прикладів, а по-друге, корекція отриманого текстового рядка виконується у процесі обчислення його відстані до множин однотипних НЗ, кожна з яких визначається типом таких НЗ.