У середині червня було оголошено першу у 2024 році групу одержувачів фінансування від Фонду підтримки стартапів Google for Startups Ukraine. Окрім грошей, вони дістануть менторську підтримку від експертів Google, а також доступ до активної спільноти Google for Startups. Ці заходи спрямовані на те, щоб допомогти українським підприємцям розвивати свої стартапи в умовах війни та закласти основу для повоєнного відновлення економіки. Серед дев’яти вибраних стартапів — Carbominer — український кліматичний стартап, який розробив нову технологію з уловлення (виокремлення) CO₂ з відкритого повітря та перетворення його на екологічно чистий вуглекислий газ, який потім продаватиметься сільськогосподарським підприємствам і не тільки.
На сьогодні мета стартапу, за словами розробників — допомогти фермерам зменшити вуглецевий слід їхньої діяльності та поліпшити обсяг вирощуваної продукції завдяки вприскуванню екологічно чистого CO₂ з повітря. Кінцева мета команди — впровадити модульну і доступну технологію прямого захоплення повітря у будь-яку галузь, яка її потребує, що згодом допоможе людству замінити CO₂ з викопних джерел на CO₂ з атмосфери. «Як команда, ми маємо за честь бути частиною екологічного проєкту, — підкреслюють інноватори.
— Є чітке розуміння, що CO₂ в повітрі — це не тільки забруднювач та небезпечний для людства газ, а ще і цінна сировина, що може бути корисною для різних типів клієнтів по всьому світу».
Засновник і директор стартапу Carbominer — київський підприємець Микола Осейко. Певний час він працював у сфері фінансів та управління персоналом у великих корпораціях, але за освітою був інженером (закінчив КПІ) і «хотів зробити глобальну зміну на краще для наступних поколінь».
Концепція стартапу «народилася» під час дискусії з сімейним лікарем про вплив змін клімату та підвищення рівня концентрації вуглекислого газу в атмосфері на здоров’я людини. Тема була актуальною (як і зараз), вчені наголошували на небезпеці. І недаремно: якщо у 90-х роках двадцятого століття рівень вуглекислого газу у повітрі не перевищував 350 ppm, то наприкінці другої декади двадцять першого цей показник сягнув 420 ppm, а в деяких районах зріс мало не вдвічі (на початку 2019 року дочка Миколи Осейка Вікторія заміряла концентрацію вуглекислого газу на проспекті Перемоги у Києві — прилад показав понад 600 ppm). «Є припущення, що через це ми хворіємо значно частіше, ніж наші батьки й тим більше бабусі. З цього міркування все й почалося», — розповідав підприємець.
Так у Миколи Осейка виникла ідея зменшити шкідливий вплив CO₂ та перетворити його на корисний ресурс, він почав працювати над ідеєю виокремлення його з навколишнього повітря і навесні 2019 року разом з партнерами — дочкою Вікторією та викладачем КПІ Михайлом Биком започаткував проєкт «Карбомайнер», провів низку експериментів і створив перший прототип. А вже в листопаді презентував розробку в Амстердамі — на конкурсі зелених бізнес-ідей ClimateLaunchpad. І навіть увійшов у число переможців.
У січні 2020 року стартап отримав фінансування на відкриття першої невеликої лабораторії та формування команди. А в лютому було зареєстровано компанію Carbominer Ukraine — «український технологічний стартап, котрий розробляє машини Direct Air Capture (DAC), призначені для поліпшення сільського господарства у закритих приміщеннях і скорочення викидів вуглецю». У жовтні того ж року після залучення seed-інвестицій від українського фонду SMRK VC стартап масштабувався до повноцінного науково-дослідного центру.
«Нашу установку потужністю 500 тонн CO₂ на рік буде зроблено у формфакторі звичайного контейнера, тож її буде легко доставити до клієнта. Це скорочує витрати, адже нам не потрібно думати про те, як перетворити газ на рідину, потім транспортувати рідкий CO₂ до клієнта, а йому ще й витрачатися на зберігання. Ми привозимо клієнту установку, встановлюємо поряд з теплицею і починаємо виробляти CO₂ на місці з лічильником», — розповідав тоді винахідник, який ще на етапі роботи над прототипом зрозумів, що ця технологія — не лише подарунок природі, який допоможе послабити кліматичні зміни, а й цілком реальний бізнес. Бо отриманий з повітря екологічно чистий CO₂ — це продукт, який можна продавати.
Зокрема фермерам, які завдяки йому без використання викопного палива можуть підвищувати врожайність на 30 % у своїх теплицях або вертикальних фермах.
У вересні 2021 року стартапери створили MVP-версію установки. А вже під час повномасштабного вторгнення, у 2022–2023 роках провели два пілотних випробування вдосконаленого прототипу 1-тонної машини DAC — в Україні та в Австрії.
Увесь цей час Carbominer підтримували VC та Angel інвестори, акселератори, партнери, некомерційні організації тощо. У 2023 році компанію прийняли до програми Google for Startups CEE. А у лютому цього року стартап став одним із переможців останнього набору EIC Accelerator Fund і отримав грант у розмірі 1,5 мільйона євро, а також можливість додатково одержати до 7,5 мільйона євро власного капіталу на наступних етапах проєкту.
Ми попросили засновника «Карбомайнера» Миколу Осейка відповісти на декілька запитань.
— Пане Миколо, як ви гадаєте, чому ваш проєкт став успішним?
— Важко сказати, адже успіх залежить від багатьох факторів одразу. Мабуть, ми прийшли з потрібною ідеєю в потрібний час, та ще й із самовідданими людьми на додачу. Це гарантований успіх для будь-якого стартапу — мати класну команду і створювати щось справді потрібне.
Взагалі, кращого часу для розвитку кліматичного стартапу, ніж сьогодні, не існує. Весь світ жахається змін клімату, провідні держави й інституції готові виділяти гроші на розроблення та комерціалізацію кліматичних технологій. Наприклад, Carbominer працює на досягнення глобальних кліматичних цілей, наша діяльність буквально прописана в «зеленому курсі» Європейського Союзу як стратегічна для організації.
Окрім цього, ми бачимо чітко сформульовану потребу цільових клієнтів у нашому рішенні — фермерів, які вирощують у закритому ґрунті.
Всі ці фактори разом є важливими сигналами для інвесторів, які складно ігнорувати.
— Поділіться, будь ласка, планами на майбутнє щодо вашого стартапу.
— Місія Carbominer — зробити наше обладнання доступним для будь-якої галузі, що потребує вуглекислого газу, і замінити традиційний commodity grey CO₂ нашою екологічною альтернативою.
Найближчі плани містять масштабування обладнання до 50 тонн на рік та перші пілоти з вертикальними фермами в Україні та Європі. Через 10 років прагнемо стати одним із провідних (top-of-mind) постачальників екологічно чистого CO₂ з повітря.
— Які галузі у «світі стартапів», на вашу думку, є сьогодні
найбільш популярними? У якій сфері найбільше шансів досягти успіху?
— На сьогодні бачимо чіткий і стабільний інтерес до стартапів AI/ML, але також популярними й «грошовитими» напрямками були й залишаються fintech, adtech, edtech, crypto.
Я також вірю, що в України є всі шанси стати одним зі світових лідерів на ринку defence tech — через жахливий контекст, у якому ми працюємо і живемо, на мілітарну продукцію буде попит — спочатку внутрішній, а згодом і зовнішній.
Але вірю, що обирати варто не за тим, що в конкретний момент «цікаво інвесторам», а за покликом душі — тоді все точно вийде! Ми, наприклад, працюємо на перетині AgTech і Сlimate, адже бачимо, як наш проєкт може привести до глобальних змін саме в цих двох секторах.
— Що б ви могли порадити українським стартаперам? Що потрібно, аби досягти успіху та мати можливість упроваджувати свої ідеї в Україні?
— Стартап-індустрія працює за певними чітко визначеними правилами. Виступ на три хвилини? Запросто. Пітчдек на десять слайдів? Будь ласка. Однохвилинний elevator пітч на конференції? З радістю. Потрібно бути готовим до всього, знати «правила гри» і вміти грати за ними, а ще — швидко адаптуватись до нових викликів. Бо, повірте, їх буде чимало.
Найголовніше — бути відкритими до нових знань, шукати доступну інформацію в надійних джерелах, постійно вчитися і не боятись зізнатися в тимчасовому «незнанні» потенційному інвестору. Якщо пощастить — це ваш партнер надовго, і чесність є найкращою політикою.
Ірина БАЛАНЧУК