Призначення. Запропонована технологія дозволяє визначити групу ризику розвитку геномної нестабільності лімфоцитів серед контингентів, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС, бойових дій під час війни, а також при медичних процедурах з діагностичною і лікувальною метою. Моніторинг групи ризику розвитку геномної нестабільності лімфоцитів дозволить знизити інтенсивність дії генотоксичних чинників на організм пацієнта за рахунок профілактичних заходів.
Технічні характеристики. Методом проточної цитометрії визначають відсоток γ-H2AX+ (пошкоджені), живих, апоптотичних і некротичних лімфоцитів (маркери FVS537 і Caspase-3). Інтенсивність флуоресценції (MFI) слугує показником рівня експресії білків: γ- H2AX, LC3B, Caspase-3. Частину зразка периферичної крові інкубують з хлорохіном – речовиною, що блокує процес злиття аутофагосоми з лізосомою, призводячи до накопичення у клітині LC3B+ аутофагосом. Різниця між MFI LC3B при інкубуванні з хлорохіном і без хлорохіну, поділена на значення MFI LC3B при інкубуванні з хлорохіном, становить показник активності аутофагії. Ефективність елімінації пошкоджень ДНК визначається шляхом порівняння отриманих показників при інкубуванні у CO2 інкубаторі зразка крові без додаткового генотоксичного навантаження та з блеоміцином, дія якого на клітини є подібною до іонізуючого випромінювання. Сумарна оцінка досліджуваних показників з урахуванням дози зовнішнього опромінення дає можливість визначити ризик розвитку геномної нестабільності.
Галузь застосування. Охорона здоров’я. Заклади охорони здоров ̓я, науково-дослідні установи медичного профілю, підприємства і установи, пов’язані з ядерними технологіями в Україні.
Переваги. Технологія високоінформативна, відносно проста і швидка у виконанні та знижує потребу у проведенні молекулярно- генетичних досліджень методом ПЛР або вестерн-блот. Дана технологія дозволяє виокремити групу осіб з ризиком розвитку геномної нестабільності у лімфоцитах, що є фактором соматичної і онкологічної патології. Крім того, дана технологія може бути ефективно використана для відбору і контролю персоналу, який працює у контакті із джерелами іонізуючого випромінювання.
Техніко-економічний ефект. Визначення ефективності елімінації пошкодження ДНК у лімфоцитах за показниками маркерів дволанцюгових розривів ДНК, аутофагії і апоптозу при наявності радіаційного чинника або інших пошкоджуючих факторів дозволить ідентифікувати пацієнтів, які відносяться до груп підвищеного ризику розвитку геномної нестабільності лімфоцитів при додатковому генотоксичному навантаженні, у тому числі при діагностичних процедурах чи радіотерапії. А також сприятиме розвитку профілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення та зниження негативних ефектів дії генотоксичних факторів на організм людини.
Опис. Порушення або недостатність аутофагії сприяє збільшенню пошкоджень ДНК, порушенню механізмів репарації, зниженню життєздатності клітин після дії іонізуючого випромінювання. Для оцінки пошкоджень ДНК лімфоцитів методом проточної цитометрії визначають відносну кількість (%) γ-H2AX+, живих, некротичних і апоптотичних клітин та рівень експресії внутрішньоклітинних білків: маркера дволанцюгових розривів ДНК – γ-H2AX, маркера аутофагії – LC3B, маркера апоптозу – Caspase-3 за показником інтенсивності флуоресценції (MFI). За формулою розраховують показник активності аутофагії. Досліджувані показники визначають без та з додаванням блеоміцину, що є радіоміметиком. На основі сумарної оцінки отриманих показників і дози зовнішнього опромінення визначають ступінь ефективності елімінації пошкоджень ДНК, а також ризик розвитку геномної нестабільності лімфоцитів при додатковому генотоксичному навантаженні, у тому числі при повторному опроміненні, зокрема під час медичних процедур.