Технологія формування високопродуктивного молочноорієнтованого стада за рахунок покращення фенотипових показників корів зарубіжної та вітчизняної селекції

Призначення. Розробка обгрунтованих методів оцінки впливу фенотипових факторів на формування високопродуктивного стада корів вітчизняної і зарубіжної селекції та підвищення їх продуктивних показників

Технічні характерстики. Головними факторами ефективного введення галузі молочного скотарства є генетичний потенціал тварин, який характеризується кореляцією між тривалістю лактації та тривалістю сервіс-періоду, між тривалістю міжотельного періоду та тривалістю лактації, між коефіцієнтом відтворювальної здатності та тривалістю лактації, і де спостерігається зворотний тісний зв’язок, із підвищенням молочної продуктивності корів їх відтворювальна здатність погіршується та збільшується тривалість сервіс-періоду. Кореляційний зв’язок між показниками відтворювальної здатності корів і якісними показниками молока відсутній, встановлено вплив сезону народження та отелення на молочну продуктивність корів різних лактацій. Молочна продуктивність досліджуваних корів перевищує мінімальні вимоги по джерсейській породі на 83% за першу лактацію, за другу – на 82,1%, за третю – на 73,1%. Використання корів при подовженні сервіс- періоду понад 90 днів знижує молочну продуктивність корів.

Галузь застосування. Сільськогосподарські підприємства, наукові установи. Тваринництво.

Переваги. Обгрунтовані методи оцінки впливу фенотипових факторів на формування високопродуктивного стада молочної худоби і підвищення темпів його поліпшення забезпечують перевищення мінімальних вимог по молочній продуктивності корів джерсейської породи на 83% за першу лактацію, за другу – на 82,1%, за третю – на 73,1%. Ремонтні телиці вирощуваних в господарстві порід в усі вікові періоди переважають показники стандарту за живою масою. Середньодобові прирости теличок українських чорно- та червоно-рябих молочних порід – 692-868 г, і джерсейської – 472-571 г. Найнижча тривалість сервіс-періоду (136 днів) у джерсеїв, найвища – української чорно-рябої молочної породи (155 днів). Вихід телят становить 67-69%, збереженість телят – 97-98%. Запропоновані технологічні рішення сприяють підвищенню генетичного потенціалу за продуктивними показниками корів української та зарубіжної селекції.

Техніко-економічний ефект. Запропонована технологія щодо використання фенотипових особливостей порід вітчизняної та зарубіжної селекції дає можливість сформувати високопродуктивні молочноорієнтовані стада, що є економічно вигідним для отримання додаткового прибутку від реалізації генетичного потенціалу джерсейської породи за жирномолочністю та вітчизняних порід за надоєм з метою збільшення виробництва валового молока із нижчою собівартістю. Соціальний ефект полягає у збільшенні виробництва високоякісного молока з метою постачання його як сировини для подальшої переробки. Тому, для одержання у господарстві максимально можливого прибутку та раціонального ведення молочного скотарства необхідно враховувати залежність закономірностей між молочною продуктивністю та показниками відтворювальної здатності.

Опис. Процес формування високопродуктивного молочного стада здійснюється протягом декількох поколінь, ґрунтуючись на результатах селекції. Селекційно-племінна робота дозволяє з  кожним  наступним  поколінням  підвищувати продуктивність тварин на основі застосування відбору, інтенсивного вирощування ремонтного молодняку. Молочна продуктивність висуває підвищені вимоги до репродуктивної системи, оскільки розмноження і лактація у великої рогатої худоби – це послідовні етапи біологічного процесу відтворення. У сучасних умовах сьогодення надзвичайно важливим є не лише отримання максимального росту продуктивності стада, але й отримання відповідного економічного прибутку. З цих позицій актуальним є питання підвищення ступеня реалізації генетичного потенціалу молочної худоби різних порід у конкретних умовах, вивчення фенотипових факторів формування високопродуктивного стада.

Детальніше…