Якому пріоритетному напряму науки і техніки відповідає: раціональне природокористування
Дослідження: суто фундаментальне
Перспектива подальшого виконання: буде продовжено як фундаментальне.
Рівень дослідження: немає аналогів в Україні.
Наявність патенту: 1 патент України.
Яких додаткових дій потребує подальше дослідження: поширення.
Коротка характеристика, позитивні якості, подальша перспектива застосування. Головною метою роботи було вивчення генетичної структури південної м’ясної породи (ПМП) худоби та оцінка таурин/зебуїн-домішок в популяції ПМП за допомогою мікросателітів ДНК. У дослідження було включено 192 телиць: LZ (≤ 3/8 частки крові за зебу; 100 гол.) та група UZ (> 3/8 частки крові за зебу; 92 гол.). Для оцінки різних параметрів генетичного різноманіття було генотиповано аутосомні поліморфні мікросателітні локуси (BM1818, BM1824, BM2113, ETH3, ETH10, INRA023, TGLA53, TGLA122, TGLA227 та SPS115). Загальна кількість генотипів суттєво коливалася за локусами від 18 (локус BM1824) до 37 (локус INRA023), із середнім – 27,9 ± 1,96 генотипів на локус. Загалом, за досліджуваними мікросателітними маркерами відмічено сто чотири алелі, проте алельне розмаїття (середня кількість алелей на локус) становить 10,4 ± 0,76. Для кожного локусу було відмічено певні алелі, що були присутні з високими частотами у тварин LZ і відсутні (або мали відносно низькі частоти) у тварин UZ, або навпаки. Аналіз характеру зв’язку між певними алелями для кожного локуси та indicus/taurus-групоспецифічністю було оцінено на підставі моделі логістичної регресії. Вірогідний зв’язок було відмічено лише для двох локусів – TGLA227 (χ2 = 22,30; P < 0,001) та ETH10 (χ2 = 27,70; P < 0,001). Можна припустити, що алелі TGLA227 (77 п.н.) та ETH10 (209-211 п.н.) серед досліджуваних осіб великої рогатої худоби були успадковані від предка B.indicus. З іншого боку, алелі TGLA227 (89 п.н.) та ETH10 (217-219 п.н.), що переважають серед осіб групи LZ, були успадковані від предка B.taurus.