Якому пріоритетному напряму науки і техніки відповідає: раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань
Дослідження: прикладне.
Перспектива подальшого виконання: буде продовжено як прикладне
Рівень дослідження: немає аналогів в Україні.
Наявність патенту: 2 патенти України.
Яких додаткових дій потребує впровадження: не потребує додаткових дій.
Коротка характеристика, позитивні якості, подальша перспектива застосування.
Систематизовано основні принципи створення харчових форм біозахисту, які базуються на використанні аліментарного фактору захисту внутрішнього середовища організму дитини від впливу негативних внутрішніх та зовнішніх чинників. Склад харчових форм біозахисту оцінено з позицій медичної науки щодо захисних систем організму, з яких виділяють антиоксидантну, імунну та систему мікроекологічної рівноваги, стан кожної з яких, у значній мірі, залежить одна від одної та від структури і якості харчування.
Обґрунтовано номенклатуру функціональних інгредієнтів, які виконують роль біозахисту – пробіотики (живі мікроорганізми біфідо- і лактобактерій – основні представники корисної мікрофлори кишковика) та пребіотики, так звана природна їжа для мікроорганізмів – «біфідус-фактор»: моно-, оліго- та полісахариди, які в організмі також виконують роль детоксикантів.
Розроблено технічні вимоги до продуктів біозахисної дії, які включають визначення прогнозованої сфери призначення та вимоги до функціонально-технологічних характеристик продуктів.
Досліджено хімічний склад сировини рослинного походження. Встановлено, овочі, фрукти, ягоди є джерелом цілого комплексу біоактивних речовин, які знаходяться у формі максимально доступній до засвоювання та є природними пребіотиками, антиоксидантами, імунопротекторами і адекватні способи їхнього використання дозволяють формувати задані властивості продуктів. Вивчено вплив природно-кліматичного фактору на антиоксидантні та біфідогенні властивості сировини та можливості їхнього посилення за рахунок технологічних заходів. Обґрунтовано вибір сировини та пребіотичних добавок, розроблено мінімальні специфікації якості та основні параметри безпечності сировини.
Розроблено технологічні рішення раціонального використання сировини, які спрямовано на максимальне збереження харчової цінності сировини та орієнтовані на технології, біотехнологічні способи використання індивідуальних її характеристик з вилученням та концентруванням окремих функціональних інгредієнтів і формування на їхній основі біозахисних властивостей нових продуктів.