Призначення. Для прогнозування рівня м’ясної та молочної продуктивності сільськогосподарських тварин на підставі використання багатовимірних інформаційно-статистичних моделей
Технічні характеристики. Промивний розчин – 5% або 10% соляна кислота в залежності від характеру та товщини відкладень, еко-інгібітор в розрахунку 1-3кг/тону технічної кислоти ( 30 -35% ). Температурний режим 20 – 40 оС , часовий діапазон – в залежності від кількості відкладень. Циркуляція по замкнутому контуру зі швидкістю 0,1 м/с.
Галузь застосування. Сільське господарство
Переваги. Дана технологія, порівняно з існуючими, дозволяє здійснювати раннє прогнозування оцінок племінної цінності тварин за основними ознаками м’ясної та молочної продуктивності на ранніх етапах постнатального онтогенезу, базуючись на підставі оцінок мультилокусної гетерозиготності за локусами QTL-генів та МС-ДНК. Технологія дозволяє здійснювати оцінювання ймовірності народження теляти чоловічої/жіночої статі на підставі значень маси тіла телиць у віці 9, 12, 15 та 18 місяців, висоти в холці, ширини заду та косої довжини тулуба у віці 1-го отелення. Представлено підхід до прогнозування потенційного рівня молочної продуктивності первісток молочних корів за допомогою Аналізу Головних Компонент (РСА) варіаційно-коваріаційної матриці, що містила дані щодо маси тіла телиць при народженні, у 3, 6, 9, 12, 15 і 18-місячному віці. Запропоновані підходи можуть бути використані для ранньої оцінки ознак відтворення, росту та розвитку корів і свиней і не мають аналогів на національному рівні.
Техніко-економічний ефект. Представлений підхід до моделювання рівня м’ясної та молочної продуктивності сільськогосподарських тварин на підставі використання багатовимірних інформаційно-статистичних моделей може застосовуватися в умовах племінних та товарних господарств молочного та м’ясного напряму на умовах адекватного ведення зоотехнічно-племінної документації. Даний підхід дозволяє проводити раннє прогнозування оцінок племінної цінності тварин за основними ознаками м’ясної та молочної продуктивності. У зв’язку з тим, що у рамках моделі використовуються дані щодо тварин на ранніх етапах постнатального онтогенезу, підхід дозволяє скоротити термін утримання тварин із низькими прогностичними оцінками племінної цінності та знизити витрати на їх утримання.
Опис. Технологія передбачає використання генетичного поліморфізму за локусами QTL-генів та мікросателітів ДНК (МС-ДНК), що рекомендовано ISAG, для пошуку зв’язків між алельним спектром та оцінками мультилокусної гетерозиготності, а також програмного забезпечення MS Excel, PAST, STATISTICA, MiniTab, GenAIEх для побудови і верифікації математичної моделі, а також статистичного опрацювання результатів перевірки. Для свиноматок великої білої породи відмічена кореляція між гетерозиготністю та ознаками відтворення мала негативний знак для більшості використаних в аналізі локусів МС-ДНК, що пов’язано зі схрещуванням племінних тварин різного походження (англійської та угорської селекції) та, відповідно, проявом аутбредної депресії. Для телиць південної м’ясної породи встановлено вірогідний вплив локусу BM2113 на живу масу у віці 15 міс. та локусу BM1818 на живу масу у віці 8 міс. та наявність асоціації між живою масою та оцінками міри d2 для чотирьох локусів МС-ДНК (BM2113, SPS115, ETH3 та BM1824)